Колонки не схожі на складну техніку, але достатньо подивитися на ціни деяких акустичних систем, щоб зрозуміти, що вони прості тільки на перший погляд.
Чому деякі моделі коштують десятки тисяч гривень, і чи можна знайти їм бюджетну альтернативу – читайте у статті. Якщо ви любите музику, то вас також може зацікавити рейтинг TWS навушників і матеріал про їх вибір.
Зміст:
2. Які бувають акустичні системи:
Опір.
5. Інші критерії, що враховуються при виборі:
7. Вибір акустичної апаратури під стиль музики.
8. Підсумки.
Що таке акустична система, і з чого вона складається
Акустична система (АС) – це кілька об'єднаних випромінювачів (колонок, сабвуферів). Вони мають один або кілька динаміків, які бувають високо-, середньо-і низькочастотними. Їх називають:
ВЧ – твітери чи верхи;
СЧ – мідренчі чи середина;
НЧ – вуфери чи низи.
Часто середні та низькі частоти відтворюються одним динаміком (СЧ/НЧ).
Пам'ятайте, що АС – остання з ланок у відтворенні. До них також відноситься програвач та підсилювач, а іноді інші пристрої. Звучання залежить від усієї апаратури, а не лише від акустики. І якщо інші компоненти змінити легко і відносно недорого, то АС, швидше за все, з вами надовго. Тому до її вибору треба підходити уважно.
Які бувають акустичні системи
Існує кілька класифікацій аудіосистем. На види їх поділяють відштовхуючись від наступних факторів:
кількість смуг;
канальність;
призначення;
активність/пасивність;
спосіб встановлення.
Чим відрізняються одно-, дво- та трисмугові моделі
Коли у властивостях ви бачите характеристику "Кількість смуг", то йдеться про динаміки:
Односмугові (широкосмугові). Моделі з одним динаміком. Таке влаштування не дозволяє однаково добре відтворити весь діапазон звуків, тому якість буде страждати. Даний формат є прийнятним для портативних та комп'ютерних колонок, бюджетної апаратури.
Двосмугові. Мають 2 динаміки – зазвичай твітер і СЧ/НЧ. Двосмугові моделі вважаються універсальними, а якщо до них додати сабвуфер, то вдасться досягти якісного звучання.
Трисмугові. З ВЧ, СЧ та НЧ динаміком. Причому їх кількість не має значення: навіть із 5 динаміками апаратура вважатиметься трисмуговою. Такі системи купують, якщо хочуть досягти якісного звучання.
Тісно із смуговістю пов'язаний кросовер – мікросхема, яка розділяє доріжку на кілька потоків за частотою. Чим більше динаміків – тим складніша схема розподілу та вищі вимоги до кросоверу. Це робить АС дорожчим, але не факт, що кардинально покращить звук.
Види по канальності
Смуговість часто плутають із канальністю, але це різні характеристики.
Канальність показує, скільки звукових випромінювачів входить до АС. Вони у свою чергу можуть бути 1-, 2- або 3-смугові. Канальність записується двома цифрами через крапку, де перша означає кількість колонок, друга – сабвуферів. Так, 2.0 – стандартна стереосистема з 2 колонками, 2.1 – з 2 колонками та сабвуфером.
Серійна акустика, зазвичай, випускається комплектами від 1.0 до 9.1. Кількість випромінювачів впливає на об'ємність звуку, але безпосередньо не пов'язана з якістю. При виборі багатоканальних систем не забувайте про комутацію: чим більше випромінювачів – то довше доведеться займатися кабель-менеджментом.
Саундбар – окремий випадок. Він виглядає як одна широка колонка, але насправді це система з декількох випромінювачів в одному корпусі. Кількість каналів у саундбарі може бути як 2.0, так і 5.1.
Саундбар дає об'ємний звук, але не такий, як багатокомпонентна АС. Його перевагою є проста установка – менше клопоту з дротами.
Види за призначенням
Виділяють такі класи аудіосистем:
Професійні. Обладнання для студій, клубів, концертних майданчиків. Воно спеціалізоване, але не обов'язково хороше, тож вибирати варто уважно.
Домашні. Призначені для встановлення вдома. В даний клас входять як бюджетна апаратура для фонового відтворення музики, так і дорогі Hi-Fi-системи.
Портативні. Переносні колонки з підключенням через Bluetooth і автономним живленням. Є як бюджетна, так і професійна портативна аудіоапаратура.
Для домашнього кінотеатру. Як правило, це 5.1 або 7.1 системи, саундбари. Мають об'ємний звук, щоб створювати ефект присутності.
Смарт-колонки. Підвид аудіосистем з акцентом на функціональність. Підтримують функції голосового керування, сумісні з технологіями розумного будинку.
Межа між видами іноді розмита, іноді типи накладаються один на одний. Наприклад, існують портативні професійні колонки для вуличних музикантів.
Чим відрізняються активні та пасивні системи
Для відтворення музики потрібно щонайменше 3 компоненти:
програвач;
підсилювач;
акустична система.
У деяких акустичних системах встановлено вбудований підсилювач і вони називаються активними. У більшості АС підсилювач відсутній і вони називаються пасивними.
Тип системи | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
Активна | - більша у порівнянні з пасивними мобільність; - менше дротів – простіша комутація; - вищий ККД, оскільки підсилювач оптимізований під наявні динаміки. | - висока ймовірність короткого замикання при потраплянні вологи; - масштабування чи модернізація ускладнені. |
Пасивна | - простіше модернізувати свій сетап (міняти програвач, підсилювач, додавати колонки) | - потрібно ретельніше підбирати обладнання, оскільки між собою мають бути сумісні всі 3 компоненти; - комутація складніша; - займає більше місця. |
Часто недоліком активних аудіосистем називають вартість, що є некоректним. Вони дійсно коштують дорожче за пасивні, але для останніх необхідно купити підсилювач, що зведе нанівець різницю в ціні.
Види за способом встановлення
За цією ознакою виділяють колонки:
Поличні. Повинні бути розташовані приблизно на рівні голови. Незважаючи на назву, ставити їх на полиці не рекомендується. Краще використовувати спеціальні акустичні стійки, оскільки вони гасять вібрацію, запобігаючи спотворенню звуку. Якщо ви хочете поставити колонки на полицю, використовуйте підставки з гуми або інших еластичних матеріалів.
Підлогові. До цієї категорії відносяться аудіосистеми, які ставлять на підлогу. Найчастіше це високі колонки (від 80 см).
Підвісні. Вішають на стіну чи стелю за допомогою кронштейнів, що економить місце. Недоліком є можливі спотворення через установку впритул до стіни.
Вбудовані. Монтують у стіну чи стелю, а потім закривають декоративними панелями. Вбудовані колонки популярні для домашніх кінотеатрів, оскільки їх можна прибрати за екран.
Багатоканальні акустичні системи можуть комбінувати кілька типів установки: наприклад, основні колонки підлогові, сателіти (бокові і тилові) – поличні або настінні.
Що таке Hi-Fi акустика?
Hi-Fi – це термін, яким позначають апаратуру та формати запису, здатні передати звук максимально близько до того, якби ви чули його наживо.
Це поняття досить розмите, і чітко визначеного стандарту немає. Загальноприйнятими ознаками акустичних систем класу Hi-Fi є:
Відношення сигнал/шум (SNR) – 90 дБ та вище.
Звукові спотворення – не більше 3%.
АЧХ – ±4 дБ.
(Розшифровуються дані параметри у наступному пункті.)
Існує поняття High-End – обладнання, яке перевершує Hi-Fi. Але чітких критеріїв для нього також немає.
Які технічні характеристики врахувати під час вибору акустики
Почнемо з ремарки: цифри лише дають уявлення про те, що очікувати від АС. Вони не відповідають на питання, чи добре звучить система. На нього можна відповісти лише після прослуховування.
Потужність
Склалася хибна думка, що потужніше – значить голосніше. Але це правда для підсилювачів, а в акустичних систем дана характеристика слабко пов'язана з гучністю.
Якщо потужність акустики вказана у вигляді діапазону (20-120 Вт), то нижній поріг – мінімально необхідна вхідна (від підсилювача) потужність, щоб якість звуку була високою. Верхній поріг – гранична вхідна потужність, при перевищенні якої динаміки можуть вийти з ладу (мікросхеми згорять).
Потужність може фігурувати у характеристиках, як RMS або PMPO. RMS – оптимальне для обладнання значення, яке показує, яку потужність електроніка без наслідків витримує тривалий час. PMPO – це короткочасне пікове навантаження (1 с), яке не призведе до поломки.
Показник потужності потрібен, щоб підібрати АС сумісну з підсилювачем. Якщо його вихідна потужність більша за RMS акустичної системи, то з великою ймовірністю електроніка згорить.
Чутливість, сигнал/шум та АЧХ
Це три різні параметри, але всі вони вимірюються в децибелах, що іноді призводить до плутанини.
Чутливість
Саме чутливість впливає гучність. Вона показує, який звуковий тиск (гучність) видає динамік на відстані 1 м, якщо на нього подати вхідну потужність 1 Вт.
Звучить незрозуміло, але насправді нічого складного немає. Висока чутливість говорить про дві речі:
Чим вона менша – тим потужніший підсилювач знадобиться для отримання високої гучності.
Колонки з чутливістю, скажімо, 100 дБ голосніші, ніж при 97 дБ, якщо їх підключити до одного підсилювача. Причому залежність нелінійна (логарифмічна): у прикладі різниця чутливості становить 3 дБ – 3%, але гучність буде відрізнятися більш ніж вдвічі.
А тепер до конкретики. Для кімнати площею 14-16 м² підійде АС з чутливістю 90 дБ та підсилювач з потужністю 20-30 Вт на канал. Для кімнати 18+ м² потрібна АС на 92-93 дБ та підсилювач 20-30 Вт. Якщо чутливість недостатня для кімнати, можна використовувати потужніший підсилювач. Наприклад, для 20 м² взяти акустичну систему 90 дБ але підсилювач 40-60 Вт на канал.
Стандартом чутливості акустичної системи для домашнього кінотеатру вважається 105 дБ. Це пов’язано з динамічним діапазоном – можливістю швидко перейти від тихого звуку до гучного, що часто стається у фільмах.
Сигнал/шум
Відтворення завжди пов'язане із шумами. Щоб зрозуміти, наскільки вони помітні, існує співвідношення сигнал/шум, яке показує, наскільки корисний сигнал гучніший за шум. Корисним сигналом у даному випадку є музика, мова у фільмі.
Для комп'ютерних колонок нормальним буде 60 дБ. Хорошим показником вважається 75 дБ. Для Hi-Fi – 90+ дБ.
Амплітудно-частотна характеристика
Подивіться на картинку. Червоним позначено графік вхідного сигналу (надходить від підсилювача). Зеленим – графік вихідного сигналу (відтворюється акустичною системою).
Вони трохи відрізняються. Ступінь цих відмінностей відображає амплітудно-частотна характеристика. У піках відхилень для HI-Fi систем АЧХ має відрізнятися ± 4 дБ. Якщо різниця більша, то може змінюватися тембр.
Насправді АЧХ мало говорить про якість звуку, що підтверджують довготривалі суперечки в середовищі аудіо-знавців. Справа в оточенні: вимірювання АЧХ роблять у безлунній камері, в якій звук не відбивається від стін. У звичайній кімнаті він відбивається, тому реальна АЧХ і АЧХ, зазначена в характеристиках, будуть відрізнятися.
Робочі частоти
З частотою справа найпростіша. Людина чує діапазон від 20 до 20000 Гц. Тому вибирати колонки з верхнім порогом більше 20 кГц (а такі існують) не має сенсу, особливо якщо виробник просить за це більше грошей.
З нижнім порогом все цікавіше. 30-40 Гц – це хороші низи для більшості стилів музики. Лише у рідкісних випадках у треках є бас 25 Гц. Якщо мінімальна частота аудіосистеми класу Hi-Fi більша за 60 Гц (як правило, це пов'язано з відсутністю сабвуфера), а домашніх – більша за 120 Гц, то краще пошукати іншу.
Опір (імпеданс)
Опір сам по собі нічого не говорить про звук. У серійних моделей він становить 4, 6 або 8 Ом, іноді сягає 12 Ом. Опір необхідно знати, щоб вибрати колонки, сумісні з підсилювачем.
Якщо опір колонки нижче, ніж у підсилювача, будуть значні спотворення. Можливе спрацювання захисту від короткого замикання, якщо такий запобіжник на системі встановлено.
Якщо опір акустичної системи вище, ніж у підсилювача, то відтворення буде тихим. Саме тому не всі колонки є досить гучними, якщо підключити до них телефон напряму.
Інші фактори, на які варто звернути увагу під час вибору
Нюансів, про які ще можна розповісти багато. Ми торкнемося лише тих критеріїв, які потрібно враховувати навіть новачкові.
Корпус: матеріали та будова
Звук створюється коливанням дифузора динаміка. Причому хвилі поширюються не лише вперед, а й назад (інерційний рух). Виходячи з цього, корпус акустичних систем повинен виконувати не тільки декоративну, але й утилітарну функцію: не давати інерційним хвилям відбиватися від стін і псувати звучання.
Найкраще з цим справляється МДФ (плити з пресованої тирси) і товстий пластик – у них високий коефіцієнт поглинання. Тонкий пластик та метал слабо поглинають звук. Вони допустимі в тихих і портативних колонках, в Hi-Fi-обладнанні вони небажані.
За типом корпусу акустичні системи бувають:
Закриті. "Коробки" – традиційні колонки закриті з усіх боків. Добре гасять інерційні збурення.
Закриті із фазоінвертором. "Коробка" з трубкою – фазоінвертором. Він посилює низькочастотні коливання завдяки резонансу, поглиблюючи бас.
Відкриті. Задня стінка відсутня, що в деяких випадках дає позитивний ефект, але з установкою доведеться поморочитись.
Щитові. Колонки лише з передньою панеллю, на якій знаходяться динаміки. У такому форматі роблять вбудовані акустичні системи. Окремі щитові колонки складно встановити так, щоб отримати в приміщенні потрібну акустичну картину.
Мобільність
Можливість перенести акустичну систему – очевидна перевага. З багатоканальними дротовими системами можуть виникнути проблеми, навіть якщо їх потрібно перенести до сусідньої кімнати. Багато часу займе кабель-менеджмент, не кажучи вже про те, що в таких випадках доведеться знову вибудовувати звукову картину.
Найкращий варіант – блютуз-колонки, тому що їх просто переміщати по приміщенню, можна взяти на вулицю.
Роз'єми, шнури та інтерфейси
Типи підключення (конектори) системи:
TRS (Jack 6.3 мм). Використовується в концертному та студійному обладнанні. У домашній акустиці зустрічається рідше.
Клеми. Підключення за допомогою затискача. Використовуються, щоб поєднувати колонки між собою.
miniJack 3.5 мм (AUX). Стандартний вхід. При покупці кабелів не забувайте про те, що miniJack буває двох видів: моно – з однією контактною лінією на штекері, стерео – з двома.
USB. Оптимальний варіант для комп'ютерних колонок. Через USB може не лише передаватися сигнал, а й надходити живлення.
RCA (тюльпан). Тип поступово втрачає актуальність. Явних недоліків не має, але у разі пошкодження не вдасться купити заміну так само швидко як USB або mini Jack.
micro USB. Використовується для підключення плеєра або смартфона.
Бездротове з'єднання. Найпопулярніші – Bluetooth та Wi-Fi. Аудіофіли відносяться до бездротового підключення скептично, мовляв, воно дає великі спотворення. Можливо, це було правдою раніше, але в наш час технології усунули такий недолік.
Двокабельне підключення. Використовується у обладнанні високого класу. Воно потрібне, якщо підсилювач сам поділяє потік на ВЧ та СЧ/НЧ. Такий поділ якісніший, ніж коли його здійснює кросовер.
Серед аудіофілів народилися легенди про “чарівні” матеріали кабелю – сплави з дорогоцінними металами, безкисневу мідь, тощо. Насправді вони грають дуже незначну роль. Дійсно важливий діаметр дроту. Для звичайних систем вистачить перетину 3 мм. Кабелі з діаметром 5+ мм призначені для апаратури 2+ кВт.
З інтерфейсів для домашніх акустичних систем достатньо регуляторів гучності, тону та басу. Більш просунуті моделі (зазвичай належать до активних) отримують еквалайзер або дисплей для детального налаштування. Плюсом при виборі буде пульт дистанційного керування.
Захищеність
Можна виділити 3 види захисту аудіосистем:
Від радіоперешкод. Сучасна електроніка добре протистоїть впливу "фону". Додаткове екранування акустичних систем найчастіше є лише маркетинговим ходом, тому орієнтуватися на нього під час вибору необов'язково.
Від проблем із живленням. Це запобіжники, що реагують на коротке замикання, перепади напруги, перегрів елементів.
Вологозахист. Є необхідністю для вуличної акустики, але буде корисним і для домашніх колонок. Докладніше про стандарти вологозахисту читайте тут.
Акустична система може успішно функціонувати без додаткового захисту, але ніхто не застрахований від позаштатних ситуацій.
Вплив оточення на якість звуку
Навіть дорога Hi-Fi-система може погано звучати через неграмотну установку. Дотримуйтесь наступних правил:
Не купуйте багатоканальні системи для невеликого приміщення. Для невеликої кімнати (до 15-18 м²) буде достатньо стереосистеми (2.0).
Кімната не повинна бути порожньою. Щоб звук розсіювався без багаторазового відбивання, використовуйте м'які меблі, килими, важкі штори – їх роблять із матеріалів із гарним поглинанням.
Прочитайте інструкцію, щоб у правильних місцях поставити основні колонки та сателіти. Дотримуйтесь між ними рекомендованої відстані.
Не ставте колонки впритул до стін. Необхідний відступ дивіться в інструкції.
При установці можна скористатися мікрофоном та програмою LoudSpeaker LAB 3 для вимірів, але в більшості випадків вдається обійтися без неї.
Чи потрібно підбирати АС під улюблений стиль музики?
Скоріше ні ніж так. Найчастіше колонки однаково справляються з відтворенням будь-якої музики.
Іноді під стиль підбирають динаміки. Метал краще звучить з титановими діафрагмами та кевларовими дифузорами. Для м'яких стилів (класика, легкий рок, джаз) більше підходять паперові дифузори. Для електронної музики може знадобитися система із глибоким басом (нижче за 40 Гц).
Орієнтуватися на стиль не варто. По-перше, специфікації дають незначний ефект. По-друге, смаки з часом змінюються, і тоді АС потребуватиме заміни.
Підсумки
Акустичні системи не такі прості, як здається на перший погляд, але чогось надскладного у їхньому виборі немає.
Кількість смуг безпосередньо впливає на якість.
Якщо ви бажаєте створити в кімнаті об'ємний звук, вибирайте багатоканальну акустику.
Визначтеся з бюджетом. Зважайте на те, що більшість серійних систем піддаються масштабуванню. Тобто можна взяти комплект 2.0 або 2.1, а потім докупити колонки-сателіти, щоб не платити всю суму відразу.
Потужність та опір вибирають так, щоб система була сумісна з підсилювачем.
Верхній поріг частот у всіх систем плюс-мінус однаковий, а на нижній варто дивитися уважніше.
І не забувайте слухати, адже суть акустичних систем не в параметрах, а в їхньому звучанні.